Село Івановичі Черняхівського району.

Івановичі - село у Черняхівському районі Житомирської області. Воно входить до складу сільської ради, центром якої є село Новопіль.
В архівних документах К.Івановичі вперше згадується 1892 році. «Колонія Івановичі була розташована біля витоку річки Ірша, до 1923 року була в складі Пулинської волості Житомирського повіту. Від Житомира 38 верст, до поштової станції Черняхів 15 верст, залізничної станції Бердичів 80 верст, села Новопіль 8 верст».
З 30-тих років 19 століття розпочалась інтенсивна іноземна колонізація Волині. Царський уряд і поміщики, яким не вистачало робочих рук сприяли цьому. Вихідці зі Східної Прусії створили колонію Івановичі. Можливо назва колонії походить від імені батька поміщиці Ольги Іва¬нівни Браунштайн.
Німці одержали великі земельні наділи, значні кошти для господарських робіт та будівництва, на 50 років були звільнені від податків і повинностей, на 100 — від військової служби.
Для свого розселення німці займали ліси і болота, осушуючи та угноюючи ці землі вони робили їх родючими. Свої ґрунти німці засівали переважно житом, пшеницею, ячменем, саджали картоплю, сіяли мак. Головне джерело прибутку німецькі колоністи вбачали в розведенні сви¬ней, великої рогатої худоби.
Колоністи мали високі сільськогосподарські знання. В колонії був вітряк німця Штоппа, який стояв на сколобівській дорозі і населення навколишніх сіл мололи тут зерно, діяла пекарня, стояв протипожежний будинок (головним пожежником був чех).
Пожежники в перервах між гасінням пожеж проводили культмасові заходи, можливо тому в 1933 році в протипожежному будинку відкрили клуб. На околиці Колонії в сторону села Сколобова було засноване німецьке кладовище, а в сторону села Івановичі Червоноармійського району - чеське.
На німецькому кладовищі стояла кірха, куди німці ходили молитися та слухати орган. В 1911 році в колонії Івановичі налічувалося 63 двори, в яких проживало 603 жителі.
В 1913 році в селі колонія Івановичі була відкрита школа — це було однокласне сільське училище в поміщицькому будинку. Учнями школи були 18 хлопчиків та 18 дівчаток. З казни на утримання училища відпускалось 420 карбованців, від земства — 444 карбованці. Першим за¬відуючим школи був Микола Семенович Трисвятський, який займав три кімнати та жив при школі. В школі викладання предметів велося як українською, так німецькою мовами. Учні отримували знання з таких дисциплін: математика, природознавство (що цікаво - на уроках вчили як добувати смолу та вугілля), краєзнавство, креслення (круги, кутки, геометричні вигляди). В шкільній бібліотеці було 110 підручників та 230 примірників дитячої літератури.
Колоністи вибрали сільську національну раду, головою був Зеля Отто. Майже всі жили заможно. В 1923 році було 34 незаможники. До колективізації всі трудились на своїх земельних ділянках.
В 1930 році було організовано колгосп імені Комінтерна, що об'єднав 112 господарств, 321 чоловік і мав 635,8 га землі. Тут був млин, електростанція, п'ять хмелесушок, два свинарники, клуб, вісім конюшень, короварня, кузня, гараж.
Під час колонізації багатьох колоністів розкуркулили, вислали в Сибір (серед них був батько чеха Куни Антона), в Казахстан.
Одним з перших голів колгоспу був Ворончук , який залишився в пам'яті як добрий господар, який дбав про людей.
Друга світова війна знищила і скалічила десятки мільйонів людей та залишила по собі жахливу руїну. В липні 1941 року фашистські загарбники зайняли колонію Івановичі. Колгосп та всі колгоспні приміщення були знищені. Колгоспу імені Комінтерна було нанесено збитків на суму 8272987карбованців. Свині ще на початку війни порізали і м'ясо роздали людям, бо ева¬куації не підлягали, так як були дуже жирні.
В колонії Івановичі жила сім'я німців Мартінових. Три брати були комуністи, і коли в село ввійшли фашисти, то їх розстріляли. Похоронили їх на німецькому кладовищі. До 70-тих років учні Івановицької середньої школи (Червоноармійського району) доглядали за цією могилою. На даний час могила забута і занедбана.
В 1943 році, коли фашисти залишали колонію Івановичі, всіх німців забрали з собою. В 1947 році відбулась рееміграція чехів на свою батьківщину, Чехословаччину. Хати залишились пустками. їх почали заселяти люди з навколишніх сіл. На даний час із корінних жителів (колоністів) на території села Івановичі залишилась лише сім'я Куни Володимира.
Уродженцем колонії Івановичі був німецький письменник Ернст Кончак (1903 — І979р.р.).
В 2007 році тимчасово призупинено навчально-виховний процес в Івановицькій загально¬освітній школі 1 ступеню. Діти почали відвідувати Новопільську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Відстань з села Івановичі діти долають рейсовим автобусом, який ходить три рази на добу.


" Історія Черняхівщини: етапи становлення і сучасність."-Ж.:ОП"Житомирська облдрукарня",2009.-848с.;іл