На головнуЗворотній зв'язок English version Розміщення реклами

Історія міста Житомир

Пам'ятки культури

Архітектура

Сьогодення міста

Фото Житомира

Музеї

Сайт знаходиться в стадії наповнення

Пошук по сайту:   

Інформер
Погода в Житомирі
RSS
Новини Житомира
Услуги устранения засоров канализации в Житомире
Традиционные способы прочистки канализации механическими способами не решают проблемы до конца. После вантуза или гибкого шнура проблема устраняется на короткий срок, так как из-за налета на ...

Путівник Німеччиною
Ласкаво просимо до нашого путівника Німеччиною. Це корисно для всіх, хто вивчає німецьку культуру, звичаї, манери, етикет, цінності та бажання краще зрозуміти людей. Ви можете поїхати до Німеччини з ...

Чи реально перетворити хобі на бізнес?
Досить великий відсоток людей мають хобі, причому це можуть бути як банальне збирання марок і вишивка картин та одягу так і більш екзотичні варіанти, як то розведення тропічних плазунів і рибок чи ...

Доставка цветов Житомир – комфортный сервис от Roza24.com.ua
Специализированный салон доставки цветов в Житомире обеспечивает комплексный подход на базе удобной онлайн-площадки. Соответственно, более нет нужды куда-либо ехать и тратить ценное время на поиски.

Подобова оренда квартир у Львові
Багато хто з нас рано чи пізно стикається з необхідністю пошуку житла для ночівлі. Причин тому може бути маса. Раніше альтернативи готелям не існувало. В даний час великим попитом користується ...

Реклама
Новини партнерів

Логин:  
Пароль:  
Регистрация
Забыли пароль?
Місто
Випадкове фото

Ваше місце розташування на сайті:

Запрошуємо у Житомир » Історія міста » На місці Соборної площі - тундра

Шановні гості сайту, якщо Вам відомі якісь цікаві факти з життя міста чи Ви маєте власні фото Житомира і бажаєте поділитися ними з іншими, тоді надсилайте ваші матеріали та побажання за адресою admin@city.zt.ua


На місці Соборної площі - тундра
2 лютого 2009
 (голосів: 1)
Якби в епоху палеоліту в первісних людей існувала система виконання вироків, для того, щоб заслати людину в тундру, далеко ходити було не треба. Територія, на якій стоїть нинішній Житомир, опинилася на самому краї льодовика, що прийшов з півночі. Грандіозні маси льоду, зародившись десь на широті Норвегії, за кілька сотень років досягли широти Києва. Край величезного льодовика зупинився приблизно в районі нинішнього Черняхова, а на місці Житомира утворилася дійсна тундра - з відповідним кліматом. Почалося велике заледеніння 120 тисяч і закінчилося 8 тисяч років тому.
Чи треба говорити, що в льодовиковий період населення нинішньої Житомирщини аж ніяк не збільшилося. Саме тоді на території області з'являються холодостійкі тварини: печерні ведмеді, гігантські олені, дикі осли, а в районі нинішнього Бердичева - і мамонти. На льодовиковий період припадає поява у перших людей одягу - головним чином, зі звіриних шкір.
Тоді, 40 тисяч років тому, більша частина території Житомирщини (майже до нинішньої границі з Білоруссю) внаслідок потепління клімату частково звільнилася від льодовика, про колишню присутність якого нагадують лише болота на півночі області й Овручський кряж. Наступив так званий середній палеоліт. Населення Житомирщини становили тоді всі ті ж неандертальці. Хоча археологам й історикам не відома жодна стоянка, а тим більше поселення людей того періоду.
Сьогодні найбільші наукові розуми б'ються над загадкою: чому так зненацька, усього за якихось 20 тисяч років, неандертальці зникли взагалі, а їм на зміну прийшли люди сучасного типу: кроманьонці? Цього зі стовідсотковою впевненістю не може пояснити ніхто. Хоча сьогодні вже майже доведено, що поява кроманьонців виявилася не наслідком еволюції, а повною несподіванкою, оскільки не знайдено жодного доказу у вигляді кістяка або просто людського черепа, що міг би пролити світло на те, як низькорослий, вузьколобий неандерталець перетворився в людину, що має всі сучасні риси. Тобто не був виявлений перехідний тип. Швидше за все (і ця гіпотеза в науковому світі сьогодні дуже популярна), неандертальці й кроманьонці - два зовсім різних людських види, що жили на Землі одночасно, і більш сильний вид (кроманьонці) витиснув у боротьбі за існування більш слабкий (неандертальців). На користь цієї гіпотези говорить випадок, описаний в 1912-му році в журналі "Київська старовина".
Селянин Іван Петренко, житель Радомишля, обробляючи плугом власний земельний наділ, виявив два людських кістяки. Вирішивши, що перед ним - сліди вбивства, він кинувся за поліцією. Поліцейські констатували: так, убивство відбулося, але вже дуже давно. Біля кістяка поменше й з дивною деформованою головою лежала древня кам'яна сокира. Другий кістяк був як дві краплі води схожі на кістяк сучасної людини й біля нього валявся предмет, дуже схожий на якусь подобу бронзового меча. Схоже, між ними відбулася сутичка, оскільки в того кістяка, що побільше, був проломлений череп. Здогадавшись, що тут не зайвим буде присутність науки, поліцейські звернулися в Київський університет. Приїхавші звідтіля світила науки встановили, що кістяк поменше належав неандертальцеві, а той, котрий побільше - кроманьонцю. Подальші розкопки виявили цілу стоянку первісних людей-кроманьонців, навіть не стоянку, а ціле поселення, на яке, видимо, не раз робили напади неандертальці.
Радомишльське поселення більш ретельно було вивчено тільки в наш час. Зважаючи на все, уже тоді плем'я, що жило тут, розділилося на роди й родини, тобто було досить організованим і віддавало перевагу осілому способу життя. Житла в Радомишльському поселенні розділялися на літні й зимові. Зимові представляли собою досить складні конструкції, розраховані на тривале використання. Фундамент насипався з костей і черепів тварин, все це присипалося землею. На "фундамент" ставилися опори з костей і бивнів мамонтів - виходило щось начебто юрти. Каркас зміцнювався рогами оленів. Конструкція покривалася шкірами тварин. У верхній частині залишався отвір для виходу диму. Світло й тепло в "будинку" давали "жирники" - посудини з видовбаних костей або каменів, заповнені жиром. Загальна вага такого "будинку" становила три-чотири тонни! Зважаючи на все, будова з успіхом протистояла не тільки вітрам-ураганам, але й атакам диких звірів. Літні ж будови, видимо, представляли собою звичайні навіси з тих же шкір з вогнищевою ямою посередині.
Радомишльська стоянка - не єдина відома на Житомирщині пам'ятка пізнього палеоліту. Аналогічні їй поселення - Клинець і Довгиничі - археологи виявили в Овруцькому районі. Тут же знайшли значно більшу колекцію художньо оброблених костей, прикрашених мудрими візерунками, а ще - загадковий предмет - кулькову ручку (!!!) зі скам'янілим чорнилом, що невідомо яким чином розкопали серед древніх кістяних виробів. Де й коли була зроблена знахідка, тоді так і не було встановлено. Доля знахідки невідома й донині. Тривалість існування цих поселень навряд перевищувала 25 років, оскільки кроманьонці тоді рідко доживали навіть до тридцяти років - середня тривалість життя, якщо судити за даними археологічних розкопок, становила приблизно 23 роки. У таких поселеннях проживало, як правило, від 25 до 50 чоловік. А взагалі про чисельність населення Житомирщини в ті часи можна говорити хіба що приблизно. На території нинішньої України проживало приблизно 20 тисяч чоловік - головним чином на Південному Сході й на Півдні. На Житомирщині, якщо зробити виправлення на досить суворі кліматичні умови пізнього палеоліту, людей могла набратися ледь тисяча.

Автор: Вадим Кіплінг


Подробнее Просмотров: 4085Раздел: Історія міста Автор: KotBazilioКомментарии (0)

Другие новости по теме:

  • Де на житомирщині з'явилися перші люди
  • Коли відступив льодовик...
  • Часи саблезубих
  • За мільйони років до динозаврів
  • Бронзаве століття
  • Інформаційне повідомлення

    Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі в даній статті.

    Обмін посиланнями з сайтами міст україни