ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ РАЙОНУ, ЙОГО ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ.


Черняхівський район було утворено 7 березня 1923 року на базі Черняхівської і Бежівської волостей. Крім того, до нього увійшли десятки населених пунктів, на той час підпорядкованих Пулинській (Червоноармійській), Давидівській, Березовській та Фасівській волостям (див. ад¬міністративно-територіальний устрій району)
Район розташований у 22 км на північ від Житомира, на асфальтованому шоссе Коростень-Житомир. Нинішня територія району становить 85 кв.км, населення нараховує 31,5 тисячі жи¬телів, з них 19 тисяч сільського населення, 12,5 тис. міського.
Він межує з Житомирським, Коростишівським, Радомишльським, Володарсько-Волинським та Червоноармійським районами. Клімат помірно-континентальний з відносно вологим і теплим літом і м'якою зимою. Середньорічна сума опадів сягає 650-700 мм. Все це сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва, вирощуванню традиційних культур для полісь¬кого краю: зернових, картоплі, льону, хмелю, кормових, овочів і інших культур.
Району підпорядковано 23 сільських та 2 селищні ради, в яких у підпорядкуванні 56 насе¬лених пунктів. Є 5 значних промислових підприємств, 125 малих. Провідне місце в економіці району займає сільське господарство, яке представлено 68сільськогосподарськими агроформуваннями. Більше половини у валовому виробництві сільськогосподарської продукції займає рослинництво. Ними обробляється 71,6 тис. га с/ г угідь, у тому числі 48,6 тис. га орної землі. Більше 10% території району займають ліси.
Населення району обслуговують районна лікарня, поліклініка, 6 лікарських амбулаторій, 13 ФАПів та 22 фельдшерських пункти, в яких працює більше 500 медичних працівників.
У Черняхівській, Високівській, Головинській гімназіях, Селянщинському спортивному ліцеї, 9 загальноосвітніх школах І-ІП ст., 11 школах І-ІІ ст. та 7 школах І ст.. навчається 3930 учнів, працює Головинське вище професійне училище нерудних технологій, Черняхівська му¬зична школа семирічка, будинок дитячої і юнацької творчості, спортивна школа.
Культурно-освітню роботу в районі ведуть 24 будинки культури, 17 клубів, 38 бібліотек, краєзнавчий музей, налічується 129 пам'ятників історії та культури та обелісків, більше двох де¬сятків древніх курганів - могильників.
Через територію району протікає 13 річок та річечок, 16 безіменних струмків, на яких утво¬рено 49 ставків з площею 499,5 гектарів.
Завдяки зручному географічному розташуванню район має розгалужену систему транс¬портного сполучення, що з'єднує його з головними магістралями держави.
Добре розвинена мережа автомобільних доріг. Загальна протяжність їх 283,2 км, у тому числі 26 км - державного і міжнародного значення, 39 км - обласного.
Основна дорога - Мінськ-Ізмаїл, протяжність якої через територію району становить 26 км. Через район, і зокрема Черняхів, проходить залізнична колія Одеса - Санкт - Петербург.
Черняхівщина багата на корисні копалини. Серед них лабро- і габро дорити, анартозіти, червона та біла глина, пісок, торф, титаново - апатитові руди і інші багатства, які щедро дарує Поліська земля.
Але найбільшим багатством району є його люди : привітні, гостинні, талановиті, роботящі, котрі своєю працею і ратними справами примножували славу слав'янсько - древлянського роду в усі часи. Ще починаючи з доби Київської Русі вони ніколи не схиляли голови перед понево¬лювачами, завжди понад усе цінували свободу, честь і гідність.


Черняхівщина славиться своїми героями, зокрема - Героями Радянського Союзу: Олексан¬дром Савичем Бежевцем з Сліпчиць, Михайлом Іллічем Бакаловим з Трокович, Йосипом Митрофановичем Поліщуком з Щеніїва, Іваном Степановичем Саєнком з Черняхова, Василем Антоновичем Тишкевичем з Неража, Степаном Варфоломійовичем Савчуком з Високого, ге¬нерал-майором Арсенієм Петровичем Крисюком з Черняхова, героями Соціалістичної Праці: Надією Григорівною Загладою з Високого, Ніною Михайлівною Рубан з Трокович, Олексієм Андрійовичем Вербичем з Головино, кавалерами орденів бойової Слави Петром Григоровичем Чайковським з Вільська, трудової Слави Лідією Федорівною Сівченко з Окілка і багатьма, ба¬гатьма іншими маяками.
Черняхівщина - Батьківщина відомих усьому світові діячів науки, культури , мистецтва і медицини. Тут народились академік Микола Петрович Дашкевич, Петро Мовчан, заслужений художник Росії Василь Федорович Федорчук, видатний український громадський та політичний діяч Юрій Немирич та багато інших.
Черняхівщина - благодатний край. Тут майже тисячу років тому жили, воювали, оброб¬ляли землю, вирощували хліб, ростили дітей наші далекі предки. Тут, у древніх дрімучих лісах, серед річок і озер осіли древлянські племена. На цій землі будуть жити, творити і примножу¬вати багатства краю у послідуючих століттях нинішні і прийдешні покоління. Вони житимуть, працюватимуть, радітимуть, любитимуть свій рідний край, свою домівку, яку збудують не¬втомними руками.

Повну уяву про Черняхівщину не можна мати якщо не познайомитися з її надзвичайною і чудесною природою і природними багатствами.
Адже край з давніх - давен цим приваблював мисливців і риболовів, орачів і хлібопеків, лю¬бителів охоти за грибами.
Поверхня району характеризується підвищеннями і низинами, як на сході, так і на півдні та на півночі, лише західна частина території має більш рівнинний характер. Більша половина території району знаходиться на висоті до 150 м над рівнем моря.
Клімат регіону в порівнянні з іншими частинами Житомирщини відрізняється більш ви¬разнішою континентальністю і підвищеними опадами. Щорічна сумарна кількість опадів сягає в межах 700-800 мм.
Рослинний покрив різноманітний. Більше 12% території займають ліси, лісосмуги та пе¬реліски. На значних площах лісових масивів росте сосна, дуб, береза, ялина, осика, вільха, граб. Трапляється горобина, ліщина і інші види дерев.
Ліси багаті на природні дари, зокрема на гриби, чорницю, суницю, ожину, брусницю. Особливо цими природними дарами багаті ліси Нових Салів, Жадьок,
Видибора, Вільська.
В лісах і на полях району широко розповсюдженні різного роду пташки, комахи, багато звірів, які є предметом мисливського промислу. Серед них косулі, дикі кабани, зайці, лисиці, трапляється лось, білка, куниця, вовк та інші.
Гідрографічна мережа району представлена річками, каналами, водосховищами у формі ставків. Найбільш великою є річка Очеретянка (Тростяниця), яка практично перетинає район з південного сходу на північній захід. Дещо меншими є річки Бистріївка, Мика і інші, їх води впа¬дають у Тетерів, а далі в Дніпро.
Археологічні і історичні пам'ятники , ліси, ріки, водоймища та болота створюють незапе¬речний унікальний і неповторний ландшафт поліського краю, який люблять і пишаються черняхівці.

" Історія Черняхівщини: етапи становлення і сучасність."-Ж.:ОП"Житомирська облдрукарня",2009.-848с.;іл