Село Пекарщина, центр Пекарщинської сільської ради, розташоване на берегах річки Тро¬стяниця в західній частині Черняхівського району за 12 кілометрів від районного та 35 кілометрів від обласного центрів. Загальна площа села - 143 га.
Пекарщина відома з другої половини 17 століття. Але люди тут жили значно раніше, про що свідчать могили слов'янського періоду, які видніються на старому кладовищі, розміщеному на півдні села.
Існує дві версії походження назви села.
Одна з легенд говорить, що засновниками поселення були пекарі. Вони випікали запашний хліб для чумаків, які везли товари шляхом, що проходив через село та з'єднував Житомир з Горошками.
За іншою легендою назва села Пекарщина походить від слова «Бекарщина». За селом є невеликий горб, який називають Бекарева гора. На цій горі стояв маєток пана Бекара. Вся земля, що належала панові, звалася Бекарщиною. З часом в слові «Бекарщина» літера «Б» змінилась на «П», так утворилась назва села - Пекарщина. Ця назва не змінювалась, а завжди залишалась сталою.
В роки громадянської війни влада в Пекарщині змінювалась кілька разів. І в січні 1918 р. в селі остаточно встановлено Радянську владу.
Не минув голодомор 1933 року і села Пекарщина. Від голоду в селі померло 58 громадян, серед них - 20 дітей.
Встигши оговтатись від голоду, пекарщинців, як і всіх українців спіткала нова біда. Ста¬лінська репресивна машина чорним смерчем пройшла по їх долях, скалічивши життя. Так, у 1937 році було репресовано 11 чоловік, серед них: Баар Фелікс Августович, Бітнер Еміль Михайлович, Бодомер Поган Вільгельмович.
А далі розпочалася Велика Вітчизняна війна. 49 пекарщинців воювали на фронтах проти гітлерівської навали. 77 чоловік віддали своє життя і загинули смертю хоробрих. За мужність і героїзм проявлені в боях - 105 односельчан нагороджено орденами і медалями. Трохименко Ва¬силь Харитонович - інвалід Великої Вітчизняної війни був нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями «За відвагу», «За оборону Москви», «За оборону Сталінграда».
7 чоловік із села воювали в партизанських загонах. Це - Жидецька Антоніна Теофілівна, Жидецький Антон Тимофійович, Трохименко Боліслав Григорович, Поліщук Дмитро Васильович, Миколайчук Степан Іванович, Прокопчук Марія Гнатівна, Федорчук Антон Денисович.
За період війни два рази лінія фронту проходила через Пекарщину, 22 мирних жителів були жорстоко розстріляні фашистами, 19 юнаків і дівчат насильно були відправлені на каторжні роботи до Німеччини, серед них - Апончик Ніна Тимофіївка, Трохименко Олексій Гнатович, Сушко Надія Андріївна, Поліщук Надія Олександрівна, Ковальчук Микола Михайлович. 6 грудня 1943 р. радянськими військами село було визволене від німецько-фашистських загарб¬ників.
На честь воїнів-визволителів, які полягли за визволення села Пекарщини, споруджено 4 пам'ятники на братських могилах, в яких захоронено 83 чоловіки.
В центрі села в 1973 році споруджено обеліск на честь воїнів-односельчан, які полягли в боях з фашистами.
У післявоєнні роки на території Пекарщинської ради були розміщені три сільськогоспо¬дарські артілі (ім. 1-го Травня, 3-й Вирішальний, ім. Шверника), які вирощували зернові культури, картоплю та виробляли м'ясо-молочну продукцію.
У 1958 році ці артілі об'єдналися в один колгосп «Зоря», який очолив кавалер орденів і ме¬далей Великої Вітчизняної війни, член партизанського загону Поліщук Дмитро Васильович. За часи його господарювання було багато зроблено для господарства: побудовано тваринницькі комплекси, свиноферму, ферму для овець. Пріоритетними напрямками господарювання було вирощування зернових, картоплі, овочів та льону та розвиток м'ясо-молочного тваринництва.
За ініціативи Поліщука Д.В. у 1966 р. була побудована восьмирічна школа, в якій навчалось 133 дітей (вперше школа в селі була відкрита в 1892 році, де один вчитель навчав 49 учнів), а у 1972 р. відкрито магазин товарів повсякденного попиту. У 1977 році в селі було побудовано Бу¬динок культури на 230 місць та бібліотеку з бібліотечним фондом на 8000 примірників.
У 1969 році електрик колгоспу Володимир Антонович Овдійчук був делегатом III Всесоюзного з'їзду колгоспників в м. Москві.
Уродженцем с.Пекарщина є - заслужений артист України, соліст фольклорного ансамблю національного обряду «Родослав» - Поліщук Віталій Анатолієвич.
В центрі села стоїть церква - Свято-Успенський храм Пресвятої Богородиці. За переказами старожителів, звели її наші предки за кошти прихожан у 1905 році з матеріалу (дуба та сосни). 28 серпня 2005 року відзначали 100 річчя з дня відкриття храму. З часу її забудови вона ніколи не закривалась, а була діючою.
В кінці 90 років - Пекарщина була хокейною столицею району. І в гостях, і вдома сільські хокеїсти виступали нарівні з командами більш досвідченими та титулованими. Команда на чолі з Трохименком Володимиром Олексійовичем неодноразово була нагороджена пам'ятними кубками і вимпелами райспорткомітету і райради «Колос».
Славиться с.Пекарщина сьогодні і сільськими умільцями. Роботи художника Трохименка Віталія Максимовича та рукодільниці Ковальчук Ольги Михайлівни неодноразово були представлені на виставках народної творчості в районі.
На сьогоднішній день на території села Пекарщина нараховується 126 дворів, де проживає 305 громадян, серед них:
- 2 інваліди Великої Вітчизняної війни І групи, 3 учасники бойових дій, 56 учасників війни, 45 дітей війни, 22 інваліди різних груп захворювання, 165 пенсіонерів, 27 громадян, яким понад 75 років.
- 12 багатодітних сімей, які мають троє і більше дітей, 33 дітей шкільного віку, 24 дітей дошкільного віку.
На сьогодні на території села функціонують:
- Пекарщинська загальноосвітня школа І ступеню, в якій працює 3 вчителів та навчається 23 дітей;
- дитячий дошкільний заклад, який відвідують 13 дітей віком від 3 до 5 років;
- фельдшерсько-акушерський пункт;
- будинок культури, на 230 місць;
- бібліотека з бібліотечним фондом 6000 екземплярів;
- магазин;
- спортивний зал;
- сільська рада.

" Історія Черняхівщини: етапи становлення і сучасність."-Ж.:ОП"Житомирська облдрукарня",2009.-848с.;іл