Житомирські підземелля - унікальні, невивчені пам'ятники історії. Вони були складовою частиною замку-фортеці. Їх історія тісно переплетена з історією Замкової гори.

Початок виникнення підземних ходів відносять до XII століття. А будувалися вони до XIV-XVI ст.

Житомир вперше згадується в 1240 р. в літописі «Повість временних літ». У Литовських документах на початку XIV століття.

Мешканцями цього поселення було одне з племен древлян.

У XII столітті почастішали набіги кочівників, виникла перша необхідність у створенні фортечних стін, валів, підземних ходів. Під час облоги в них ховалися городяни, зберігалися коштовності. Через підземні ходи захисники замку поповнювали запас води та продовольства, робили вилазки в тил ворога. Близько 80 великих і малих татарських набігів, пережила Волинь, що говорить про необхідність існування таких ходів.

У 1321 р. місто опинилося під владою Литви. Литовці розширили і зміцнили замок, і вже в 1432 р. Житомир згадується в числі найбільших міст Литовського князівства.

Вивчені останнім часом ходи дають підстави стверджувати, що більшість з них знаходиться на глибині трьох і більше метрів. Стіни і склепіння ходів зроблені з каменю, цегли, подекуди з дерева. Температура повітря в ходах - стабільна.

В одному з ходів експедиція виявила цікаву теплокамеру, в якій склепіння складаються з двох шарів ніби пиріг.

Більше року працювала в древніх підземних ходах Житомира спеціальна експедиція «Житомирського вісника», до складу якої входить кілька спелеологів-ентузіастів. Але їхніх зусиль було явно замало. Тим більше, що офіційні структури уперто робили вигляд, що підземелля немає, тому немає ні таємниць, ні проблем.

Більше півроку працює експедиція «Житомирського вісника» над вивченням підземних ходів Житомира. У складі групи: працівники, військовослужбовці, студенти. Є свій лікар. Всі учасники мають досвід підземних робіт.

Початок був вдалим. У перші дні було відкрито кілька ходів, де знайшли багато знахідок, які мають історичну цінність: аптечні флакони кустарного виробництва, пляшки з конусом на дні, глечики, бронзові та мідні замок та тарілка, вилка, залишки прикраси з ікон. Фахівці із краєзнавчого музею підтвердили, що всі знахідки ставляться до ХVIII-XIX ст.

На 7-метровій глибині почалися обвали.

Газета «Житомирський вісник» організовує експедицію під землю. Для цього формується група спелеологів.

Житомирянин С. В. Собчук повідомляє, що ще в 1914 році комісія в складі військових вивчала житомирські підземні ходи, був складений відповідний звіт, який потім зник з архіву за загадкових обставин.