БЕРДИЧІВ ПІД РОСІЄЮ
В 1709 році до Бердичева підійшли війська гетьмана Правобережної України Семена Палія. Гетьман очолював групу старшини, які хотіли відійти від Польщі й приєднати Правобережжя до Росії. За свої "проросійські" погляди Палієві в 1704 році довелося навіть провести якийсь час в ув'язненні в бердичівській монастирській в'язниці, куди його посадили ті ж поляки. Крім того, Палій виступив з відкритою опозицією до дій лівобережного гетьмана Мазепи, призиваючи все українське козацтво прийняти сторону царя Петра Першого.
Біля Бердичева відбулася битва Палія з поляками, у якій останні зазнали поразки. Гетьман громити місто не став, хоча й пам'ятав прекрасно місцеву в'язницю.
А в 1793-му році російські війська генерала Салтикова придушили польське повстання Тадеуша Костюшко й більша частина Польщі стала територією Російської імперії, у тому числі й Правобережній Україні. Ця доля спіткала й Бердичів.
Восени 1946 року в Бердичеві побував Тарас Шевченко. А в костьолі монастиря босих кармелітів вінчалися Оноре де Бальзак й Евеліна Ганська.