"ПЕТЛЯ НЕСТЕРОВА" У ПОВІТРІ НАД АНДРУШІВКОЮ
У декількох кілометрах від Андрушівки знаходиться село Червоне, знамените нині своєю пам'яткою архітектури - колишнім палацом графа Грохольського. Однак мало хто знає, що саме в цьому селі наприкінці дев'ятнадцятого століття Ф. Терещенко побудував на свої власні кошти перші в Росії (!!!) майстерні по зборці й ремонту літаків.
Взагалі історія Житомирщини чомусь тісно пов'язана з повітроплаванням й освоєнням космосу. Згадаємо хоча б Сергія Павловича Корольова. А до Корольова й до Терещенко жив у Житомирі якийсь дрібний чиновник Вигодовський. Вірші писав, з декабристами справу мав. За останні "гріхи" він і був засланий на Алтай. Царю Миколі II надійшов лист із проханням: простити Вигодовського, благо вина його не настільки велика. Поет все-таки. Пушкін особисто просив. Микола вже готовий був підписати помилувану грамоту, однак інтерес його опанував: а все-таки, що ж там таке пише цей поет, раз сам Пушкін за нього заступається? Прочитав цар, жахнувся й замість помилування відправив Вигодовського ще далі, аж за Байкал, при цьому назвав його вільнодумцем гірше Радищева. Що ж так стривожило царя? Так просто у своїх віршах Вигодовський пророкував... польоти людини в космос!
Як історія з Вигодовським, так і той факт, що наприкінці дев'ятнадцятого - початку XX століття Андрушівка була столицею російського літакобудування, сьогодні майже невідомі широкому колу людей. Але ж жителям Андрушівки потрібно пишатися цим фактом. І не тільки жителям Андрушівки, але й Житомирщини в цілому. Льотчиком-випробувачем в авіаційних майстернях Терещенко служив Петро Нестеров, чиїм ім'ям названа одна з фігур вищого пілотажу. І мало кому відомо, що свою першу "петлю" Нестеров зробив саме над Андрушівкою в 1912 році під час випробувань одного з тільки що зібраних літаків. Згодом льотчик повторив свій коронний маневр уже в бойових умовах Першої Світової в повітряному бої над Галичиною. Тут же, в Андрушівських авіамайстернях випробовувала літаки Л. Галанчикова, перша у світі жінка, що стала льотчиком-випробувачем.
Тому графа Терещенко сьогодні сміло можна називати "батьком російської авіації". А майстерні були зруйновані ще в 1920-му році. Не знадобилися вони чомусь радянської владі.