СПОГАДИ

Євпака Петра Максимовича – ветерана Великої Вітчизняної війни,
нагородженого бойовими орденами та медалями.

Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, мене разом з моїми однолітками призвали в ряди Радянської Армії і відправили на навчання в м. Сизрань в танкове училище, де я провчившись рік, у 1942 році був переведений в Саратовське танкове училище, яке закінчив у жовтні 1943 року в чині лейтенанта. В 19 років я був відправлений на фронт, а в кінці листопада 1943 на танку Т-34 брав безпосередню участь у визволенні Білої Церкви, Таращі, Медвіна і інших населених пунктів Київської та Черкаської областей.
В складі шостої танкової армії у січні 1944 року приймав безпосередню участь у небаченій по своїх масштабах Корсунь-Шевченківській операції визволяючи від німецько-фашистських загарбників населені пункти Черкаської області, зокрема : Христинівку, Яблунівку, Лисянку і ін. В серпні 1944 року, коли наші війська подолали опір ворога і перейшли в контрнаступ наша танкова бригада отримала поповнення і була перейменована у 51 гвардійську бригаду у складі шостої танкової армії, яка звільнивши Молдавію взяла курс на Відень. Перемогу наші воїни зустріли за 18 км від Праги. Після війни я продовжував служити кадровим офіцером у Радянській Армії, відслуживши 34 роки. У 1974 році звільнився на пенсію у званні полковника.
Маю бойові нагороди: орден Червоної Зірки, два ордена Перемоги І та II ступенів, Богдана Хмельницького та ряд медалей.
" Історія Черняхівщини: етапи становлення і сучасність."-Ж.:ОП"Житомирська облдрукарня",2009.-848с.;іл