Бутерброди нарізані і мала області лежить у бардачку машини - час рушати в дорогу! Ідемо Житомирською трасою до нашої першої зупинки на маршруті - міста Коро- стишева. Але спершу подбаймо про те, аби не зупинитись десь посеред глухої поліської дороги. Житомирська траса має одну суттєву перевагу - десь кілометрів за 50 від столиці, бензин на АЗС відчутно дешевший
за київський. Радимо не квапитись, а доїхати до села Ставище, що розташоване на самому початку Житомирської області. Тут є заправка з якісним бензином за помірною ціною. Сміливо заправляємо повний бак - далі вартість палива лише зростатиме.
Сільська картинна галерея
Уже за Кочеревом уздовж траси починають з’являтись імпровізовані точки продажу віників для лазні та слоїків з маринованими грибами. Усе це виготовляють в Коростишеві, а, отже, наша ціль неподалік. Пильнуємо, аби не повернути разом з основною трасою в об'їзд, і повертаємо ліворуч за вказівником на КОРОСТИШІВ
При в'їзді, ліворуч, на горі, є ресторан «Граніт». Тут можна випити кави, насолоджуючись краєвидом міста.
Як стверджують історики, Коростишів виник ще в давньоруські часи, але перша письмова згадка про нього датується 1499 роком. Щодо назви поселення, то ні про яку коросту не йдеться, і прокажені тут не жили. Дослідники виводять її від слова «корость», що в давньослав'янській мові означало «камінь». Не дивно, адже Коростишів стоїть на багатих покладах граніту і лабрадориту. Скелі разом з рікою Тетерів надають місту виняткової мальовничості. На одній з них колись стояв замок магнатів Олізарів. Вони ж дещо пізніще збудували в місті палац і костьол, який зберігся донині. До нього ми й завітаємо. Для цього переїдемо міст, і перед зупинкою маршруток з Києва повернемо праворуч. Дорогою до костьолу виблискує банею нова православна церква. Колись їх тут було