Крім Василівського храму в Овручі був ще катедральний Преображенський собор, Єзуїтський монастир, парафіяльний костьол і синаґоґа. На сьогодні відбудовано лише першу споруду в новому, суто російському стилі. Решта так і лишається на совісті комуністичних вандалів.
Ми знову повертаємося на трасу Овруч-Коростень і, не доїжджаючи до останнього 14 кілометрів, повертаємо ліворуч, до Народичів. Ще п’ять кілометрів, і нам треба робити поворот праворуч, на МЕЖИРІЧКУ Доїжджаємо поганою ґрунтіекою до ріки Уж (один кілометр) і залишаємо машину на березі - далі є лише пішохідний місток.
Тут напрочуд мальовничі місця: Уж вирує на порогах, утворених гранітними брилами, які тягнуться вздовж його берегів через усе село. У Межирічці є п’ятибанна Миколаївська церква 1772 року - чудовий зразок поліської дерев’яної архітектури. Якщо вам пощастить, і ви будете тут до обіду в неділю, то ще можете потрапити досередини - священик
не живе в селі - приїжджає з Коростеня. Як ні, то мальовничість села це компенсує. До того ж, тут збереглись цікаві столітні поліські хати, помальовані в традиціях цих місць. Повертаємось до машини і через Коростень виїжджаємо в житомирському напрямку. У селі Поліському, за мостом через Уж повертаємо праворуч, за вказівником на УШО- МИР За деякими даними, в селі є парафія Миколаївського костьолу. Місцеві також здивовано розводили руками. Натомість тут зберігся розлогий дубовий парк початку XIX століття, в якому є один старий госпо-дарський будинок - все, що залишилось від панської резиденції.