Вертаємось до траси Житомир-Попільня, аби дістатись ІВНИЦІ Село розташоване праворуч від шосе, куди веде дорога, складена з плит і асфальту, івниця - колишній маєток каштеляна Яна Антонія Чарнецького, який в кінці XVIII століття побудував тут великий палацово-парковий комплекс у стилі бароко. Резиденцію, прикрашену колонами’ і ризалітами з пілястрами, розібрали після революції. Тоді ж була втрачена і бібліотека з ЗО тисяч томів наступного власника Івниці, варшавського банкіра Яна Юзефа Шодуара. Колись в Івниці містилась одна з кращих в Європі нумізматичних колекцій, зібрана його сином Станіславом. Він також цікавився археологічними знахідками з північного Причорномор’я. Станіслав Шодуар ще за свого життя частину своїх зібрань продав до Англії, решта ж опинилася в російських музеях. Терещенки, які, як відомо, дуже дбайливо ставились.

На сьогодні тут зберігся парк з 801 деревом, яким понад двісті років. На вході до нього мандрівників зустрічають пошкоджені, але ще дуже красиві колони в’їздної брами. Праворуч - господарча будівля маєтку цікавої архітектури з вежичкою. Поруч із нею - залишки однієї з чотирьох окремих башт, що колись стояли по кутах маєтку. Руїни ще однієї - навпроти, біля ставка. Хоч усе тут промовисто волає про занепад і девастацію, все ж від івниці залишається приємне враження: тут ще є на що подивитись.
Знову повертаємось на трасу Житомир-Попільня, адже наступне село {Стара Котельня) теж становить для нас великий інтерес. Після нього буде ще Іванків і Ліщин, розташовані поруч, тож маємо своєрідний парад палаців і костьолів.