Спробуймо відволіктись від важких дум, навіяних Коднею, і через Бердичів (ми повернемось сюди увечері) прямуємо на Чуднів, не доїжджаючи якого повертаємо ліворуч, в ТУРЧИНІВКУ, де в звиклому парку, через дерева, проступає силует чергової резиденції Терещенків.
Вона була збудована в 1900 році для графині Наталії Уваровоі'-Терещенко, герб якої й досі прикрашає один з фасадів. Архітектор палацу багато запозичив від французьких шато - замків долини ріки Луари, а також використав дещо з ренесансу. Палац дійшов до нас майже в незміненому вигляді, але він потребує нагальної реставрації. Є відомості, що в деяких його кімнатах (зараз тут ПТУ) є залишки старої ліпнини, але оскільки на час нашого приїзду була неділя, то зазирнути в приміщення не вдалось. Ми зуміли побачити лише вестибюль і старе свічадо, що стоїть біля сходів на другому поверсі.
Не менш цікавим видається і господарський будиночок з башточкою. Він стоїть одразу за палацом. Парк теж більш-менш доглянутий. У ньому розкошують вивірки. Тож можете взяти з собою декілька грецьких горіхів, аби приманити цих симпатичних рудівок, і вповні роздивитись їхні кумедні вушка і пухнастий хвіст. До речі, рік тому сюди приїздив прямий нащадок колишніх власників, громадянин Франції - Мішель Терещенко. У його планах - відродити палац предків і переобладнати його на потреби туристів. Зазначимо, навіть не йдеться про приватизацію пам’ятки, просто Мішель Терещенко намагається наслідувати сімейним традиціям меценатства.
Аби погуляти в ще одному парку, можемо заїхати в сусіднє село ТЮТЮННИКИ. Це за два кілометри від Турчинівки в потрібно-му нам чуднівському напрямку. Парк ділять навпіл два ставки. У водах одного з них ще недавно відображались стіни невеличкого панського двору, в якому колись мешкав відомий польський піаніст і композитор Юліуш Зарембський. Проте зараз на його місці лише огидні руїни - будівлю розібрано в останні роки за мовчазним дозволом голови місцевого колгоспу Михайлюка Миколи Івановича. Схоже, в Тютюнниках ніхто не робить ставки на прибутки від туризму...
Тут стояли палаци...