Аби дістатись Ольжиних купалень і бункера Сталіна перейдемо новозбудованим пішохідним містком через Уж. Одразу за
ним вхід до бункеру. Зазвичай він, здається, закритий, але це не так. Усередині постійно перебуває ангел- охоронець і директор військово- історичного музею «Об’єкт «Скеля» Іван Васильович Поліняка. Він пускає досередини, лише якщо число екскурсантів не є меншим п’яти. Чекати довго не доводиться - туристів тут багато.

Це колишній штаб Коростеньського укріпрайону, збудований у 30-х роках минулого століття. При його будівництві військові інженери використали підземні ходи древлян. Зараз тут три рівні, але екскурсію проводять лише в одному - до решти двох навіть директор не наважується лізти, побоюючись, що вони й досі заміновані. Експозиція музею вражає. Особливо цікавими є знахідки, що їх зробили в ДОТах укріпрайону: автомати, годинники, багнети. Напрочуд цікавою є й колекція усіх видів протигазів. Іван Васильович веде півторагодинну екскурсію, упродовж якої показує автономні системи живлення бункеру, що й досі діють. З колодязя в одному з приміщень навіть провели водогін до входу, де поставили невеличкий бювет. Ця вода, за твердженням працівників водоканалу, найчистіша в місті. Наостанок директор демонструє ймовірний кабінет, де в разі евакуації міг перебувати Сталін. Навіть можна посидіти в його кріслі.