Віроломний напад німецько-фашистських загарбників перервав мирну працю жителів нашого району. Фашистська влада людей поголовно обклала натуральними і грошовими податками. В селах минулі колгоспи німці з початку перетворили на общинні господарства, на чолі яких поставили своїх ставленників. Все, що там вироблялось, вивозилось в Німеччину. Селянам ніхто ніякої плати за зроблену роботу не давав. Всі працювали без плати під страхом смерті. В 1943 році, коли фашисти з колгоспів все вивезли до останнього теляти земля була розділена серед селян з метою збільшення урожайності і підвищення продуктивності праці. Селянам вказувалось, що вирощене на землі слід здавати фашистам, при цьому на одну душу видавалось по 200 грамів борошна на день. Фашистська адміністрація вимагала, щоб кожна людина платила «подушне». Люди вимушені були що в кого є вести на базар і торгувати для фашистів гроші, щоб заплатити податок. Проте по дорозі на базар або й на самому базарі німецькі вояки та поліцаї забирали частину того, що попало під руку, а нерідко і все. Тут, оточивши базар, забирали молодих людей для відправки в Німеччину.
Всі трактори і сільськогосподарські машини, які до війни працювали на полях були знищенні. На полях селяни працювали кіньми, коровами, волами, в ручну косами, ціпами.
Німці в 1943 році в районі забрали від людей тисячі голів великої рогатої худоби. Корів відправляли на бойню чи грузили для відправки на м'ясокомбінат. Знищили майже всі бджолосім'ї.
Народному господарству району було нанесено збитків на суму майже на 357 млн. тодішніх карбованців.
Майже два з половиною роки «господарювали» фашисти на Черняхівській землі. Зразу ж після визволення в районі почало організовуватись нове керівництво. Першочерговим завдан¬ням було успішне проведення сівби. Для цього взяли на облік наявний реманент, тяглову силу, організували збір насіння. 16 квітня 1944 року в колгоспах району розпочалася сівба ярих зернових. Вона проходила майже вручну на одному ентузіазмі людей. Учні всіх шкіл, які могли працювати після школи йшли в поля прикопувати вилами зерно ячменю, заступами садили картоплю, водили в ярмах корови, пасли колгоспну худобу. Але план весняної сівби 1944 року був виконаний лише на 80%. В наближення перших жнив йшло будівництво і ремонт колгоспних зерносховищ. В січні 1949 року в районі працювало 59 колгоспів. Були села в яких було по декілька колгоспів. Наприклад, в смт. Черняхів були колгоспи ім. Леніна, ім. Політвідділу, ім. Ворошилова. Самовіддана праця селян дала змогу достроково виконати державний план хлібозаготівель.
" Історія Черняхівщини: етапи становлення і сучасність."-Ж.:ОП"Житомирська облдрукарня",2009.-848с.;іл