На головнуЗворотній зв'язок English version Розміщення реклами

Історія міста Житомир

Пам'ятки культури

Архітектура

Сьогодення міста

Фото Житомира

Музеї

Сайт знаходиться в стадії наповнення

Пошук по сайту:   

Інформер
Погода в Житомирі
RSS
Новини Житомира
Чи реально перетворити хобі на бізнес?
Досить великий відсоток людей мають хобі, причому це можуть бути як банальне збирання марок і вишивка картин та одягу так і більш екзотичні варіанти, як то розведення тропічних плазунів і рибок чи ...

Доставка цветов Житомир – комфортный сервис от Roza24.com.ua
Специализированный салон доставки цветов в Житомире обеспечивает комплексный подход на базе удобной онлайн-площадки. Соответственно, более нет нужды куда-либо ехать и тратить ценное время на поиски.

Подобова оренда квартир у Львові
Багато хто з нас рано чи пізно стикається з необхідністю пошуку житла для ночівлі. Причин тому може бути маса. Раніше альтернативи готелям не існувало. В даний час великим попитом користується ...

Що смачніше: риба гарячого чи холодного копчення?
Неймовірний аромат, чудовий смак та, звичайно, поживність – це найголовніші переваги такої страви. Серед гурманів популярною є риба гарячого копчення, котра має велику соковитість та м’якість.

Українська мова в надійних руках Лепетуна
Трохи менше 4 років тому розпочалася реалізація проекту «Мова – ДНК нації», який було засновано Наталею Клименко та Павлом Мельником-Крисаченком. Все почалося з ініціативи пані Наталі робити дописи у ...

Реклама
Новини партнерів

Логин:  
Пароль:  
Регистрация
Забыли пароль?
Місто
Випадкове фото

Ваше місце розташування на сайті:

Запрошуємо у Житомир » Історія районів Житомирської області » Історія Черняхівського району » Трудові досягнення Черняхівського району.

Шановні гості сайту, якщо Вам відомі якісь цікаві факти з життя міста чи Ви маєте власні фото Житомира і бажаєте поділитися ними з іншими, тоді надсилайте ваші матеріали та побажання за адресою admin@city.zt.ua


Трудові досягнення Черняхівського району.
5 серпня 2009
 (голосів: 2)
ТРУДОВІ ДОСЯГНЕННЯ ЧЕРНЯХІВСЬКОГО РАЙОНУ.
МАЯКИ РАДЯНСЬКОЇ ДОБИ

В період, коли Радянська влада розкривала свій потужний потенціал у всіх сферах життя і діяльності держави – були створені сприятливі умови для успішного соціально-економічного розвитку всіх галузей народного господарства. В ті роки високими темпами велось капітальне будівництво, в тому числі і в Черняхівському районі. По спільному рішенню обкому Компартії України та облвиконкому в райцентрі в жовтні 1973 року розпочато будівництво загальноосвітньої школи на 1320 учнівських місць. У вересні 1976 року будівництво було завершено. Будівельні роботи проводив трест „Житомирсільбуд". Першим директором школи була Гладуш Катерина Прокопівна.
В 2003 році школу перейменовано в Черняхівську гімназію імені Івана Степановича Саєнка, Героя Радянського Союзу.
Одночасно біля школи побудована котельня, яка забезпечувала теплом школу.
До речі, біля школи знаходилось бувше приміщення контори учгоспу „Україна".
По завданню райкому партії і райвиконкому ця будівля була реконструйована та відремонтована і сьогодні діє чудовий будинок дитячої творчості. В 2007 році котельня школи переведена із опалення на твердому паливі на газ.
В райцентрі був відсутній будинок культури. Він знаходився в аварійному приміщенні бувшої церкви „Синагоги". З допомогою депутата Верховної Ради (секретаря Верховної Ради) Колотухи Якова Яковича нам вдалося вирішити питання будівництва нового будинку культури на 700 посадочних місць.
Будівництво розпочалось в другому півріччі 1985 року. В 1988 році будівництво було завершено.
У відкритті будинку культури прийняв участі, перший секретар Житомирського обкому Компартії України Кавун Василь Михайлович.
Особливу тривогу у районної влади викликав стан медичного обслуговування населення. Приміщення лікарні знаходилось в аварійних приміщеннях, побудованих ще в дореволюційний період. Довелось докласти багато зусиль, щоб виготовити двічі документацію і включити лікарню на 250 ліжко-місць в державний план будівництва. Будівництво вів трест „Житомирсільбуд" (керуючий Ворощук Сергій Опанасович). В районі цю будову було оголошено всенародною. До будівництва були залучені людські та технічні ресурси всіх промислових підприємств, колгоспів, радгоспів та організацій.
Для оперативного контролю за будівництвом був створений районний штаб, який очолював голова райвиконкому. Крім того, було прийняте рішення про залучення коштів організацій та громадян з метою накопичення грошей для закупівлі і укомплектування лікарні всім необхідним (телевізори, холодильники, меблі та ін.).
Активну участь в ході будівництва та інформування населення району надавала районна газета „Нове життя".
В ході будівництва було внесено багато змін та конструктивних пропозицій по приміщенню і використанню місцевих матеріалів граніту, мармуру та інших матеріалів не тільки району, а й України.
Майже раз у місяць, коли будівництво підходило до завершення, на одній із робочих нарад був присутнім перший секретар обкому партії Василь Миколайович Кавун. Одного разу він поцікавився, яким чином буде загороджено територію лікарні. Було запропоновано різні варіанти, але зупинились на пропозиції запропонованій першим секретарем обкому партії. А порада була проста і раціональна, поїхати в с. Кобиляки Полтавської області, де виробляють чавунні, довговічні та естетичні секції. І це було зроблено. Лікарня була здана в експлуатацію в 1986 році.
В даний час лікарня переведена на газове опалення, побудована артезіанська свердловина та забезпечена водою.
Головним лікарем під час будівництва був Пашкевич Анатолій Іванович. Він докладав багато зусиль по координації та організації будівництва лікарні. Нині працює завідуючим хірургічного відділення лікарні.
З особливою радістю зустріли черняхівці рішення комісії обласної Ради з питань будівництва, яку очолював в той час Віктор Олександрович Кременецький, про будівництво в смт. Черняхові комбінату хлібопродуктів вартістю 27 млн. крб. Будівництво було доручено вести тресту „Житомирсільбуд". В комплекс комбінату входили три об'єкти. Це - елеватор (48 тис. тонн зерна), млин (500 тонн борошна), комбікормовий завод (1000 тонн комбікорму на добу). Будівництво і термін здачі першої, другої і третьої черги було на контролі в ЦК КПРС. Цей об'єкт мав забезпечити продукцією не тільки поліський регіон, а й прилеглі до України регіони Росії. Для Черняхова це була велика перспектива.
По перше, для селища це додатково біля тисячі робочих місць. По друге - розширення соціальної сфери. Одночасно в смт. Черняхові велось будівництво житлового масиву „Хлібодар", котельні та дитячого садка. До комбінату було побудовано дорогу з твердим покриттям та очисні споруди на 2700 м3 для підприємств селища та мікрорайону, який побудований біля комбінату для спеціалістів. Комбінат був зданий в експлуатацію в 1987р. Першим директором комбінату був призначений Зайченко Михайло Михайлович, талановитий організатор і керівник колективу.
В 1966 році відбувся Пленум ЦК КПРС, який розглянув питання сільського господарства.
В 1968 році розпочалось будівництво в смт. Черняхові лукомеліоративної станції (ЛМС). Побудовано також житловий масив, їдальню, магазин, дитячий садок та майстерню. Пізніше цю організацію було перейменовано в ПМК-161 (пересувна механізована колона № 161), яка проводила меліоративні роботи не тільки в районі, але і по всій області. Першим керівником був Меркулов Павло Васильович. Це підприємство газифіковано одним із перших в районі.
В ті роки прискореними темпами велось дорожнє будівництво, особливо за державні кошти.
По рішенню райкому партії та райвиконкому доведено завдання по будівництву господарським шляхом житла для працівників підприємств і організацій райцентру і воно успішно виконувалось. Так в 1985 році побудовано 8,4 тис. кв. метрів загальної площі, в 1990 році - 10,9 тис. кв. м. Практично в Черняхові черга на отримання житла скоротилась майже до нуля. В райцентрі проводився благоустрій доріг, скверів. На центральних вулицях Коростенській та Леніна були вирізані старі дерева, які засмічували дорогу, посаджені молоді липи та значно розширено проїжджу частину вулиці.
В області була розроблена і прийнята спеціальна програма „Сільська вулиця". На протязі тих років до 1994 року в селах району було побудовано 282 км доріг з твердим покриттям. Будівництво вели дві організації дорожньо-ремонтна дільниця та агрошляхбуд. Особливо успішно працювала остання організація. Агрошляхбуд вів будівництво доріг не тільки в районі, але і Чорнобильській зоні. Колектив неодноразово виходив переможцем соціалістичного змагання серед споріднених організацій області, нагороджувався перехідними знаменами, Почесними грамотами, грошовими преміями. Очолював колектив досвідчений керівник і організатор При-щепов Леонід Петрович.
В центрі селища проведено реконструкцію скверу. Було побудовано пам'ятники В. І. Леніну, Тарасу Шевченку та фонтан. На це було витрачено біля 40 тис. крб. із місцевого бюджету. В ті роки, при Радянській владі, в райцентрі побудовано адмінприміщення: суду і прокуратури, ресторану, райкому партії, райвиконкому, вузла зв'язку, універмагу, контори райспоживспілки, райвійськкомату, автостанцію на ринку, стадіон, газове управління та багато інших об'єктів соціально-культурного призначення.
В ті роки активно проводилось будівництво соціальної сфери та житла на селі. Побудовані нові будинки культури в селах Сали, Селянщина, Селець, Сліпчиці, Новопіль, Жадьки, Горбунів. Ксаверівка, Крученець, Зороків, Вільськ, Велика Горбаша, Троковичі, Андріївка та ін. Майже в кожному господарстві велось будівництво житла підрядним та господарським шляхом і здавалося від двох до п'яти будинків щорічно.
На території Городищенської сільської ради в 1988 році розпочалось будівництво села на 35 будинків для жителів, які постраждали від аварії на ЧАЕС (Чорнобильській атомній електростанції). Всі будинки були газифіковані, забезпечені водопостачанням. Будівництво було за¬вершене в 1994 році.
Особлива увага приділялась розвитку сільського господарства. Макроекономічні та окремі показники за видами економічної діяльності показують про високий рівень інтенсивності розвитку сільськогосподарського виробництва району. Щорічно виконувались майже всі показники, а їх було щонайменше біля 20. Район неодноразово виходив переможцем обласного та республіканського соціалістичного змагання по тваринництву та рослинництву.
В ті роки держава виділяла значні кошти на виробниче будівництво. Так в господарстві „Жовтень" с. Вільськ побудовано комплекс по вирощуванню нетелів на 3 тис. голів, молочний комплекс на 1200 корів в колгоспі „Заповіт Ілліча" с. Окілок, в колгоспі ім. 1-го Травня с. Високе – свиноферму на 2,5 тис. голів свиней, в колгоспі „Родіна" – с. Горбулів – свиноферму на 1,5 тис. свиней, в колгоспі ім. Суворова с. Сліпчиці – комплекс по відгодівлі ВРХ на 3 тис. голів, в колгоспі „Пам'ять Леніна" с. Селянщина – птахоферму на 14 тис. голів курей, колгоспі ім. Шевченка с. Новопіль – птахоферму на 6 тис. голів курей, а також птахоферму на 6 тис. голів курей с. Зороків. Всі господарства займались виробництвом молока та м'яса.
Підтвердженням плідної роботи трудівників села є позитивні результати. Так в 1990 році на площі 22 тис. га було зібрано по 23 цнт. зернових з гектара, вал зерна складав біля 50 тис. тонн, м'яса вироблено 6 тис. тонн, молока 51,5 тис. тонн, яєць 13,7 млн. шт., надій від фуражної корови 2960 кг при поголів’ї 11700 корів.
Для порівняння в 2007 році: м'яса - 296 тонн, молока - 274 тонн, яєць - 33,9 тис. шт., надій на корову - 1992 кг, корів - 1627 голів.
За роки Радянської влади виросла ціла плеяда передовиків сільськогосподарського виробництва та промисловості. Це - Герой Соціалістичної Праці Вербич Олексій Андрійович – гранітник з Головинського кар’єроуправління та Герой Соціалістичної Праці, ланкова по вирощуванню льону з колгоспу ім. 1-го Травня Надія Григорівна Заглада, Герой Соціалістичної Праці, ланкова по вирощуванню льону з колгоспу ім. Леніна Рубан Ніна Михайлівна, кавалер трьох орденів Слави, доярка з колгоспу „Заповіт Ілліча" Сівченко Лідія Федорівна, яка досягла 8-ми тисячного надою від фуражної корови, кавалер ордена Леніна Супруненко Марія Макарівна, доярка з учгоспу „Україна", Заслужений будівельник України, кавалер двох орденів Леніна Чекалін Сергій Іванович з Черняхівського міжколгоспбуду та багато інших, чиї імена були відомі далеко за межами району, області та України.

" Історія Черняхівщини: етапи становлення і сучасність."-Ж.:ОП"Житомирська облдрукарня",2009.-848с.;іл


Подробнее Просмотров: 4054Раздел: Історія районів Житомирської області » Історія Черняхівського району Автор: ALEXКомментарии (0)

Другие новости по теме:

  • Радянський період розвитку сільського господарства.Післявоєнні роки.
  • Профспілки сільського господарства Черняхівщини.
  • Село Троковичі Черняхівського району від післявоєнних років до сьогодення.
  • Село Сали Черняхівського району.
  • Село Новопіль Черняхівського району.
  • Інформаційне повідомлення

    Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі в даній статті.

    Обмін посиланнями з сайтами міст україни